Роман «На високій полонині» — головний твір життя Станіслава Вінценза, польського письменника, філософа, гуманіста. Це багатотомна епопея про Гуцульщину, де зібрано величезний етнографічний матеріал про побут, звичаї, духовну культуру гуцулів. У книжці переплітаються різні жанри: то вона звучить як поетична проза, то як етнографічний нарис, легенда, публіцистика.
Дія роману відбувається наприкінці XIX століття. У трьох частинах — «Джерела», «Рубачі», «Весняні води» — розгортається багатокольорова мозаїка з гуцульських обрядів, щоденних клопотів, характерів героїв.